середу, 27 квітня 2011 р.

Мандрівка в народну творчість

Минув місяць, і знову працівники бібліотеки гостинно зустрічали учасників клубу ветеранів війни і праці «Зустріч». Але цього разу на засіданні була присутня ще й іноземна гостя, вчитель англійської мови, яка приїхала в місцеву школу для обміну досвідом. Тому і вирішили присвятити засідання звичаям і обрядам українців, чим дивувала і дивує Україна весь світ.
Перше незабутнє враження на глядачів справив зал, оформлений у вигляді української садиби (піч, біля печі — стіл, застелений скатертиною, на якому стоїть хліб на рушнику, макітра з варениками, глечик зі сметаною; судник із старовинним посудом; прядка, лави, застелені тканими килимами, долівка покрита осокою. Збоку — народознавчий куточок — виставка сорочок, рушників та іншого рукоділля.



Засідання складалося з кількох етапів. На першому етапі ведучі розповідали про одвічний український оберіг – рушник. Розповідь перепліталася із слайдопоказом про народних майстрів вишивки Чорнобаївщини, бесідою із місцевою умілицею Лутай Тетяною Іванівною. Також звучали народні та авторські пісні про рушник у виконанні учасниць клубу.
Після цього бібліотекарі розповідали присутнім про українські страви та таємниці їх приготування. Гості могли не лише послухати, а й покуштувати деякі з них. Це вареники, пиріжки та капусняк, приготовані учасницями клубу.

В другій частині засідання ведучими вже були господиня і кума, які готувалися до вечорниць. Згодом цю компанію доповнили і дівчата, учасниці посиденьок. Тут і на верстаті пряли, і рублем гладили, і вишивали, і веселої співали. Цікавим був майстер-клас витинання ковдр руками майстрині Давиденко Ольги Андріївни. Крім цього, Ольга Андріївна зі своєю сестрою порадували глядачів вмілим виконанням українських пісень. В свою чергу дівчата продемонстрували учасникам гадання, які нікого не залишили байдужими.































На завершення прозвучали слова ведучих про одвічні українські символи – хліб і сіль. А всім гостям запропонували покуштувати запашний коровай, спечений умілими руками учасниці клубу Головні Галини Яківни.
Наші гості переконалися, що щасливі ми, адже народилися і живемо на Україні. Яка ще країна має такі чудові звичаї та обряди, а також таких талановитих, щирих та гостинних людей.