19 березня українські військові моряки-підводники відзначили своє професійне свято, вшановуючи ветеранів підводного флоту, пригадуючи славні сторінки, написані в роки Великої Вітчизняної війни та повоєнний період уславленими героями-підводниками. Цю зустріч моряки-підводники Чорнобаївщини мріяли здійснити уже давно, та зробити це з’явився шанс лише цьогоріч. А приймати таких поважних гостей випала честь Чорнобаївській районній бібліотеці.
До цього часу ми навіть не здогадувалися, що в кожному населеному пункті нашого району є один, два, а то і більше військових моряків, що в різний час відбували службу на підводних човнах.
Лише сьогодні моряки-підводники різних поколінь познайомилися. Їх назвали поіменно і зустріли оплесками. Зі сльозами на очах, міцно тримаючись за руки, усі вони заспівали як один «…корда усталая подлодка из глубины идет домой».
 |
 |
До вітального запросили капітана ІІ рангу А. П. Голосуна, своїми спогадами про службу ділилися В. А. Грошев, та М. Й. Матюшенко. З усмішкою і щирими поздоровленнями звернулася до винуватців свята начальник відділу культури і туризму РДА Т. В. Черкас.
Ведучі свята ознайомили усіх з історією винайдення і конструювання підводних човнів та їх трансформації у часі. Тривожною була розповідь про найбільші катастрофи на підводних суднах. Хвилина мовчання зворушливо торкнулася кожного моряка-підводника. А пісня, автором якої є І. В. Олійник, очевидець Біскайської трагедії, змусила кожного моряка поринути у тривожні спогади минулого…
На зустрічі також було створено організаційний комітет та узаконено спілку моряків-підводників Чорнобаївщини.
«Немає такої рівності, як на підводному човні…» - так стверджують моряки-підводники, але ніхто з них не пошкодував про роки, проведені під водою.
Веселі, емоційні моряки щиро подякували працівникам бібліотеки за змістовний і емоційний захід. Та й самі бібліотекарі надовго запам’ятали зустріч з цими відважними чоловіками.
