«Ніколи не повірю,
що можна навчитися бути композитором, художником, поетом, артистом, співаком: людиною-митцем
треба народитися». Ці слова належать перу нашої землячки Лідії Іванівні Томенко. І без сумніву можна сказати: вона
народилася справжнім митцем, щоб приносити людям радість, щоб жити і творити
для них.
Таку помітну постать, звісно, не могла оминути увагою
районна бібліотека. Тому протягом двох місяців було проведено цикл заходів,
присвячених творчості Л. І. Прядки-Томенко.
Її зоря засвітилася у
невеличкому, але славному селі Малі Канівці. Саме це село зростило українському
народу велета слова М.П.Драй-Хмару.
3 15 років, будучи
ще юною дівчиною, Лідія Іванівна стала втілювати свої фантазії в життя: писати
твори про щире віддане кохання, життя односельчан.
Першими слухачами і
критиками були спочатку подруги, родичі. Поступово коло прихильників її
творчості ставало ширшим.
Драматичні твори
письменниці своє життя побачили на сцені спочатку сільського клубу, а далі
продовжили його на сценах будинків культури різних сіл Чорнобаївщини.
Після першої
поетичної збірки «Нерозгаданий світ», яка побачила світ у 2001 році, були
збірки прозових творів «Райські яблука», «Заробітчанка», збірка драматичних
творів «Кленовая скриня», роман «На перехресті доріг», повість «Дикі орхідеї».
А в житті ця жінка
– проста, порядна, скромна. Саме такою побачили її читачі бібліотеки.
Спочатку глибиною
свого слова Лідія Іванівна вражала учасників клубу ветеранів війни та праці
«Зустріч», що діє при бібліотеці. Зі сльозами на очах присутні слухали
розповіді поетеси про її власне життя та про дивовижні долі героїв. А цікавими
є її твори, бо написані «живою» мовою, легкі для сприйняття, а головне –
основані на реальних подіях. Найбільше на зустрічі зупинилися на новій повісті
Лідії Іванівни «Дикі орхідеї». Своїми враженнями про прочитане ділилися самі
члени клубу. Вони захоплювалися талантом поважної гості і дякували за таку
прекрасну можливість спілкування з прекрасним.
Наступна зустріч відбулася із
учнями старших класів. Виступаючі зачитали багату на події біографію поетеси.
Власну лірику декламувала і авторка як головна винуватиця свята, а її наскрізь
пронизуюче слово присутні вітали овацією. Лідія Іванівна звернулась до молоді
словами щирих по-справжньому материнських настанов. Цікава та допитлива молодь
охоче спілкувалась з авторкою, ставила свої питання. Тому творчий вечір видався
молодіжним.
Ми вдячні долі, що маємо таку талановиту землячку,
яка прославляє Чорнобаївщину своїми творами.
А Лідії Іванівні низько вклоняємось за небайдужість до поетичного
слова, за поетичний вогонь у душі, яким вона освітила наших читачів. Бажаємо їй
здоров’я, довгих років життя і успіхів на поетичній ниві.
