Тільки пам’ятаючи трагічні сторінки історії, можна боротися
за світле майбутнє. 81 рік віддаляє нас від тих трагічних подій – Голодомору
1932-1933 років.
Голодомор стосується кожного з нас, без жодних винятків.
Навіть, якщо в наших родинах не було померлих від голоду, то мусимо чітко
пам’ятати, що саме голод, винищивши фізично мільйони людей, змінив генетичний
код української нації.
Районна бібліотека для дітей та дорослих підготували та
провели для учнів гімназії та ЗОШ №1 ряд
заходів, присвячених пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років.
Це були години
скорботи: «У молитві згинаємо коліна» та «Журбою пам’ять поєдналась». Учні мали
можливість ознайомитись з книжковими виставками: «Чорні скрижалі» та «Україна
пам’ятає! Світ визнає!», переглянути відеопрезентацію, яка включала спогади
очевидців про страшні роки голодомору. Бібліотекарі ознайомили присутніх з трагедією 32-33 років — злочином влади проти власного народу. У пік Голодомору в Україні щодоби помирало 25 тисяч
людей. Голодом було вбито мільйони людських життів.
Багато стерлося
з пам’яті про ті страшні часи; більшість документів про голодомор не потрапили
в архіви, а ті що потрапили, не всі збереглися. Тому нам слід шукати і
знаходити нові документи, матеріали, робити все для того, щоб про голодомор
знали всі, щоб це більше ніколи не повторилося. Пам’ять про
національні трагедії, темні часи та лихоліття єднає нас, гуртує, робить
сильнішими та мудрішими. Щоб не
стерлася пам'ять про уроки минулого, щоб не втратили майбутні покоління того
знання, яке характеризує націю українців. Забути таке неможливо.
