Живлюща криниця добра і духовності

Літо ніби схаменулося. Згадавши червень, умитий рясними дощами, воно тепер пряжить спекою. Та дарма. У сухому листі, у прохолодних ранках вчувається подих ранньої осені.

Погідної вересневої днини вирушили учасники клубу «Зустріч» до села Нечаївки Черкаського району до живлющої криниці. Село зустріло нас тишею і спокоєм, умиротворенням і благодаттю.

Тож не дивно, що саме в цій місцевості людям явився образ Спасителя. На цьому місці тепер невеличка гарна церковця. А біля неї живлюща водиця. Люди справіку вірили у силу води, у її оздоровчі властивості. Тож і тут ми зустріли гостей з різних регіонів. Люди мають надію, що водиця, омивши тіло, забере хворобу, дасть силу, енергію, зробить помисли чистими і безгрішними. Місцевий священик ревно молився за здоров' я прибулих і просив у Бога миру і спокою нашій стражденній землі.

З Нечаївки шлях наш проліг ще до одного визначного місця у Чигиринському районі, до Мотронинського монастиря. Це дуже древня пам’ятка як архітектури, так і духовності. Заснований він у 1037 році, діє і нині. Тарас Шевченко у свій перший приїзд на Україну змалював його у альбомі «Живописна Україна». Згадує він його і в поемі «Гайдамаки». Адже тут повстанці освячували ножі, йдучи на ворога під час народного повстання Коліївщина. Монастир нині діючий, він вражає чистотою і різноманіттям квітів.

Не можна було бути у цій місцевості і не навідатись до Холодного Яру. Тут поєдналось минуле із сьогоденням.

Шумить тисячолітній дуб Максима Залізняка, під яким, напевно, спочивав народний ватажок. Переховувались тут і народні месники під час Другої світової війни. Життя плине своїм ходом: правиться у відреставрованій церкві Божа служба, відпочивають чигиринці, з цікавістю розглядають експонати, вироби народних умільців гості. Не переривається ота невидима ниточка, що єднає покоління, що повертає нас до Бога, до церкви, до очищення душі, до наших першоджерел.

Хочеться добрим словом згадати працівників районної бібліотеки на чолі з директором С. Мосійчук, які постійно готують цікаві засідання клубу «Зустріч». Вони чуйні люди, і ми хочемо низько вклонитися їм за те, що шанують нас, опікуються нами, організовують наше дозвілля. Здоров’я їм з роси і води на многії літа.

Учасники клубу «Зустріч»